Фінтех та регулювання
~ 6 хв читання

Артем Ляшанов про те чому 2026 рік стає роком інституціоналізації фінтеху

Банківські чартери, хвиля злиттів і поглинань, корпоративне впровадження штучного інтелекту (ШІ) та зростання ринку цифрових активів, усе це ознаки одного процесу, що галузь переходить до інституційної зрілості. Ці тенденції підтверджує і аналітичний огляд. Артем Ляшанов, засновник фінтех-проєктів, інвестор і знавець платіжної інфраструктури, розповів про те, що це означає для гравців ринку.

Автор Артем Ляшанов
Опубліковано 30.10.2026
Тема Фінтех
Артем Ляшанов

Банківські чартери, хвиля злиттів і поглинань, корпоративне впровадження штучного інтелекту (ШІ) та зростання ринку цифрових активів, усе це ознаки одного процесу, що галузь переходить до інституційної зрілості. Ці тенденції підтверджує і аналітичний огляд. Артем Ляшанов, засновник фінтех-проєктів, інвестор і знавець платіжної інфраструктури, розповів про те, що це означає для гравців ринку.

Що насправді змінилося у фінтеху за останній рік

«Раніше конкурентну перевагу давала швидкість виходу на ринок і готовність експериментувати. Зараз усе частіше вирішує, наскільки компанія здатна працювати за правилами регулятора, контролювати власну інфраструктуру і масштабувати інновації без втрати керованості», каже Артем Ляшанов.

За його оцінкою, це не означає згасання фінтех-динаміки, а навпаки, ринок стає більш капіталомістким і водночас більш передбачуваним для інвесторів.

  • Компанії дедалі частіше розглядають регуляторну ліцензію як стратегічний актив;
  • Зростає роль compliance-функції;
  • Інвестори охочіше фінансують проєкти з прозорою моделлю управління ризиками.

Одна з головних тем 2026 року це зростання інтересу зрілих фінтех-компаній до отримання банківських ліцензій напряму, а не через партнерство з банками-спонсорами.

Коли компанія залежить від стороннього банку для доступу до платіжних рейок і депозитів, вона обмежена в гнучкості продукту і вразлива до зміни політики партнера.

«Пряме володіння регульованою інфраструктурою знижує цю залежність, хоча й вимагає набагато вищого рівня операційної та управлінської зрілості», зазначає Артем Ляшанов.

Ключові фактори, які регулятори враховують при розгляді заявок на чартер:

  • Капітальна адекватність та стійкість бізнес-моделі;
  • Кваліфікація управлінської команди;
  • Готовність технологічної інфраструктури до навантажень регульованого бізнесу;
  • Якість управління сторонніми ризиками.

За оцінкою підприємця, шлях до чартера підходить не всім. Це стратегія для компаній, які вже пройшли етап довільного зростання і готові працювати за банківськими стандартами нагляду.

Хвиля злиттів і поглинань

M&A-активність у фінтеху набирає обертів, але, за словами експерта, змінилася її логіка.

Раніше угоди укладали заради географічного масштабування. Зараз усе частіше купують не ринок, а компетенції: команди з експертизою в ШІ, платіжну інфраструктуру, ліцензовані операційні моделі, технології для комплаєнсу.

Типові напрямки, за якими зараз відбуваються поглинання:

  • ШІ-таланти та проприєтарні моделі;
  • Платіжна та розрахункова інфраструктура;
  • Регульовані платформи з готовою ліцензією;
  • Нішеве кредитування та спеціалізовані фінансові продукти;
  • Технології моніторингу й звітності для compliance-функцій.
«Ключове питання під час due diligence змістилося з фінансових показників на технологічну і регуляторну сумісність, чи витримає модель ризик-менеджменту цільової компанії банківський рівень нагляду після закриття угоди», наголошує Артем Ляшанов.

Штучний інтелект у фінансах

ШІ у фінансових установах перейшов зі стадії пілотних проєктів до повноцінного впровадження в fraud-моніторинг, AML, кредитний андерайтинг та операційну автоматизацію.

«Найважливіший зсув це поява так званого агентного ШІ, який здатен виконувати багатоетапні процеси і взаємодіяти з кількома системами практично без прямого втручання людини. Це відкриває нові можливості, але й вимагає зовсім іншого рівня контролю», коментує Артем Ляшанов.

На його думку, зрілі організації вже переходять від розрізнених ШІ-експериментів до єдиної системи управління:

  • Ведення реєстру всіх ШІ-кейсів використання в компанії;
  • Визначення відповідальних за кожен кейс;
  • Оцінка ризику для кожного застосування окремо;
  • Незалежна валідація моделей перед масштабуванням.

Системі контролю за ШІ варто розглядати не як технологічну надбудову, а як окрему управлінську дисципліну, порівнянну з фінансовим контролем чи юридичним комплаєнсом.

Що змінює регуляторна визначеність

Ринок цифрових активів проходить через прискорену інституціалізацію, значною мірою завдяки появі чіткішої регуляторної рамки для стейблкоїнів у США.

Коли з'являється прозора модель вимог до резервів, погашення та операційної стійкості емітентів стейблкоїнів, це знижує невизначеність для банків і фінтех-компаній, які хочуть працювати з цифровими активами легально.

За оцінкою експерта, штучний інтелект стає ключовим інструментом контролю саме для цього сегмента:

  • Моніторинг адекватності резервів у реальному часі;
  • Аналіз патернів погашення та ліквідності;
  • Виявлення підозрілих транзакцій у блокчейн-мережах;
  • Скоринг ризику гаманців для цілей sanctions-комплаєнсу.
«Стратегічна можливість тут не просто швидша обробка транзакцій, а перетворення блокчейн-даних на керовану ризик-аналітику для комплаєнсу і казначейства», зазначає Артем Ляшанов.

Чому нам можна довіряти

Ми пишемо про фінтех із позиції практиків, які щодня працюють з платіжною інфраструктурою, ліцензуванням і ризик-менеджментом. Кожен висновок спирається на відкриті дані, публічні позиції регуляторів і перевірені галузеві підходи.

Як ми перевіряємо інформацію

Оцінки та прогнози звіряються з першоджерелами: рішеннями регуляторів, звітністю компаній і галузевими дослідженнями. Там, де даних недостатньо, ми прямо про це пишемо.

Редакційні принципи

Ми орієнтуємось на рекомендації NIST та стандарт ISO/IEC 27001 для опису контролю і безпеки. Ми не рекламуємо продукти, розділяємо факти й думки та оновлюємо матеріали, коли змінюється регулювання.